ПІХОТИНЕЦЬ

 


Душа відділилась від тіла 
Ще там, на майдані міськім. 
Врочиста така, білокрила, 
Літає і в'ється над ним.

А тіло, струнке і спокійне, 
Ступає в холодних рядах. 
Довіку його не обійме 
Ні сумнів, ні згадка, ні страх.

І радісно духу дивиться, 
Як тіло тяга кулемет, 
Стискає гарячу рушницю 
І вперто повзе наперед.