ГАЛИ

                                  О, невмолимі скам'янілі дні,
                                  Міцна рука над людьми і богами
                                  ...Чигає там, у сірій далині,
                                  Лягає горами за нами.
                                   
                                  Ми подолаєм знов. Ще не одні
                                  Нам скоряться. Над все є вірна криця
                                  Та нам також судилося розбиться
                                  Колись і десь об гори кам'яні.