Пісня про Україну – Дмитро Павличко

До Дніпра я приходжу вмивати свій зір,

Щоб у темряві дух мій не згас.

І вдивляється в очі мені з-понад зір,

Наче батько, суворий Тарас.

Приспів:

Пахне хвиля Дніпрова, мов сіно,

І гойдається в даль степову.

Україно, моя Україно,

Я для тебе на світі живу!

Як зірниця, що впала в нічну не проглядь,

Я без тебе загину в імлі,

А твоєю любов’ю я можу обнять

Всі народи й племена землі.

Приспів.

Над тобою стояла ворожа яса,

Ти ридала в невольничім сні,

Пролетіла крізь мене, мов куля, сльоза,

І лишила безсмертя мені.

Приспів.

Дух мій вільний з тобою, одвічна снаго,

У простори братерства зліта,

Де сіяє дорога народу мого,

Наче пісня твоя золота!

Приспів.

Рейтинг
( 2 оцінки, середнє 1 з 5 )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: