Подолано упертість Ізабелли,
Довершено змагання многих літ,
І от Колумб виводить каравели
Здійснити мрію і створити міф. 
Діб сімдесят пливуть вони. Пустелі 
Незнаних вид то ясні, то мрякі... 
Невже ж брехня і мапа Тосканеллі
І здогади бувалих моряків?

Невже шляхів до Індії немає? 
Невже ганьба їх подвигу й труду? 
І море це ніде не підіймає
З безодень темних землю молоду?

Та проліта в смерковому міражі
Землі близької вісник, голуб сиз! – 
І вже дзвенить в подертім такелажі 
Легенький, пряний, відбережний бриз.

Земля! Земля! Прочувані країни!
Вони знайшлись! По слову! Румб у румб! 
Що то вагання, голод, глум і кпини, - 
Довершено! Колумб!
Колумб! Колумб
І він виходить і салют приймає
На честь відваги, мудрості й снаги... 
...І, Індію відкривши, обіймає 
Америки якоїсь береги...

Збірка РІВНОВАГА 1948.