І ці поля мені тепер чужі,

І ти чужа, і притулку немає...

Куди ж іти? Скажи мені, скажи!

І ти не знаєш, і ніхто не знає.



Як і торік, пролинули чайки,

І проспівали сурми журавлині,

І серце те ж, і ті ж горять зірки —

Одна лиш мертва мрія не прилине.



Холодне небо. Вечір стальовий,

В недвижнім смутку золотяться зорі...

Зійти б, зійти б на дальній шпиль гірський

І руки простягти в німі простори.