НАД   КОЛИСКОЮ

Спи, дитя моє, ти життя моє! 
Спи, дитя моє красне! 
Поки сонечко не запалиться, 
Поки місяць не згасне!..

А я, бідная, над колискою 
Цілу ніч не здрімаю, 
Про життя твоє нещасливеє 
Тобі пісню співаю.

Спи, дитя моє, ти життя моє! 
Тільки щастя і долі! 
Будеш цілий вік, як той чорний віл, 
У ярмі та неволі!

Тільки губонька залепечеться,
Слаба ніженька стане, 
Слаба рученька перехреститься,- 
Твоє горе настане!

Не підеш з дітьми, не побавишся 
На пуховім пісочку, 
Не прийдеш у сад, не положишся, 
Не заснеш в холодочку!..

Не з дітьми підеш,- панську череду 
Поженеш ти на поле!.. 
Не пісок м'який,- стерня острая 
Босі ноги наколе!..

І від сонечка не сховаєшся 
За відорану скибу;
Зав'ялить тебе в полі сонечко, 
Як ту в'ялую рибу!..

І не раз сльоза із очей спаде 
На запалені груди,- 
І сльозу твою тільки бог їден 
З неба видіти буде!

Станеш хлопцем ти, станеш парубком, 
Тобі все їдна доля:
Череда пройде, найде панщина - 
Їдна й тая ж неволя.

І що божий день осавула йде:
Ти вставай до роботи!..
Ти вставай, роби від неділеньки
До самої суботи...

І що божий день будеш досвіта 
До роботи вставати;
Свою силоньку ні собі, ш мні, 
А панам виробляти.

А там панові не вподобався, 
Писарині якому,- 
Ноги здибають , руки сплутають 
І звезуть до прийому.

Станеш голий ти у "присутствії", 
Як родила тя мати... 
І зачнуть тебе пани з дохтором, 
Мов коня, оглядати...

І забриють лоб - і до церкви враз, 
Там присягу прикажуть;
У мундир вберуть, оружжя дадуть, 
Світ навіки зав'яжуть.

Поженуть тебе в чужу сторону, 
І зачнуть муштрувати, 
І приказ дадуть - мову рідную 
На чужую зламати...