ПАВЛО АПОСТОЛ1 
                           
                          Україно-Україно, 
                          Що ти за то дала, 
                          Що старого Апостола 
                          Гетьманом обрала?2 
                          Україно-Україно, 
                          Що ти заплатила, 
                          Що до себе та Петрика3 
                          Ти так прихилила? 
                          Україно-Україно, ; 
                          Що то з москалями, 
                          Що посланці повертають 
                          До тебе з дарами?4 
                          І за ними Лизогуб наш, 
                          Чарниш, Жураковський? 
                          І чим же так прихилився 
                          До них цар московський? 
                          Не питайте, добрі люди, 
                          Каже Україна: 
                          Колись була в Московщині 


                          Тяжкая година. 
                          Колись була в Московщині 
                          Тяжкая година: 
                          Петро судив царевича,5 
                          Судив свогосина. 
                          І просився син Петровий, 
                          А Петриків тато, 
                          І було там сенаторів 
                          Багато-багато; 
                          Але жоден не подумав 
                          За нього обстати, 
                          Не смів жоден проти кари 
                          Голосу подати. 
                          Їдна тілько Україна 
                          За нього обстала, 
                          Їдна тілько Україна 
                          Голос свій подала. 
                          І був гетьман в Петрополі, 
                          Як Петрик вінчався,6 
                          І до гетьмана старого 
                          Петрик обізвався: 

                          "Спасибі вам, добрі люди, 
                          Що ви серце мали, 
                          Що ви в кровлі мого батька 
                          Рук не покаляли. 
                          За то тепер і гетьмана 
                          Я вам позволяю, 
                          За то тепер і права вам 
                          Давні повертаю! 
                          І чого лиш буде треба, 
                          Просіть, добрі люди, 
                          Усе для вас я учиню, 
                          Усе для вас буде!" 
                          І подякував Апостол, 
                          Назад повертає 
                          Та й до царя, до Петрика, 
                          Послів посилає. 
                          Посилає до Петрика, 
                          Просить милость мати: 
                          Позволити поспільную 
                          Старшину обрати. 

                           
                          Не перечить добрий Петрик, 
                          Зараз позволяє. 
                          Не чекає і Апостол, 
                          Зараз обирає. 
                          І Лизогуб став обозним 
                          І зараз до діла; 
                          У судці пішов Кандиба7 
                          І сотник Забіла8, 
                          В писарі пішов Турновський,9 
                          Панич чи попович, 
                          В осаули пан Лисенко10 
                          І пан Мануйлович; 
                          У поспільнії хорунжі - 
                          Горленко-бунчужний,11 
                          А в поспільнії бунчужні 
                          Борозна12 недужний. 
                          І підняв на ноги гетьман 
                          Слабу Україну 
                          І ще чогось до Петрика 
                          Іде в Московщину. 

                          Аж там Петрик помирає,13 
                          Ганна наступає,14 
                          Вона ж уже Україну 
                          Не так пригортає. 
                          Вона тілько Апостола 
                          В очі пригортає,15 
                          А за очі тридцять тисяч 
                          Людей вимагає.16 
                          І піднялось тридцять тисяч 
                          З полковником Танським,17 
                          Пішли, бідні, з України 
                          В степи бусурманські. 
                          І піднялось тридцять тисяч, 
                          Та усі чубаті, 
                          Пішли в степи бусурманські 
                          Вали висипати. 
                          І піднялось тридцять тисяч 
                          Ще до сходу сонця, 
                          Висипають вал від Дону 
                          До самого Донця. 

                          На другий рік тридцять тисяч 
                          Свіжих посилає, 
                          А торішніх тридцять тисяч 
                          Назад повертає. 
                          На третій рік із Польщею 
                          Бійка розпочалась,18 
                          Щоб від естів і від курів 
                          Польща відцуралась;19 
                          Бо любовник Ганнин Бірон20 
                          Став її просити, 
                          Щоби його у тих Курах 
                          Князем ізробити. 
                          І почалась тая бійка, 
                          Військо знемагає... 
                          .Тоді гетьман запорожцям 
                          Стиха промовляє: 
                           "Покидайте, - каже,- хлопці, 
                          Турецькі границі21 , 
                          Та давнього собі місця; 
                          Просіть у цариці..." 

                          І просяться у цариці, 
                          Цариця приймає 
                          І булаву,бунчук, пернач, 
                          Хоруг посилає. 
                          І каже їм, запорожцям, 
                          На вражую кару, 
                          Заселити два Кодаки22 
                          І річку Самару.23 
                          А тим часом в Білій Церкві 
                          Каже присягнути 
                          Та у Польшу з отаманом 
                          На час завернути. 
                          І пігнались запорожці 
                          З Білецьким Іваном,24 
                          Здибалися з Лизогубом 
                          Та із Галаганом; 
                          Здибалися, полетіли, , 
                          Назад поглядають - 
                          Аж там уже Апостола 
                          Козаки ховають.25 

                          Аж там уже Апостола 
                          Козаки ховають, 
                          Аж там уже і укази 
                          З Москви посилають, . 
                          Лизогуба півгетьманом 
                          Тілько обирають...26 
                          Лизогуба півгетьманом 
                          Тілько обирають, 
                          А другого півгетьмана 
                          З Москви посилають. 
              10 июня 
     1 Апостол Павло - під цим іменем відомі два визначних діячі країнської козацької старшини кінця XVII - початку XVIII ст., миргородські полковники, батько та син гетьмана Д. Апостола, якому, власне, й присвячено поему С. Руданського і якого в поемі помилково названо Павлом. 
     2 Що старого Апостола Гетьманом обрала... - Д. Апостола обрано гетьманом Лівобережної України в 73-річному віці, у вересня 1727 р. Влада його була обмежена. 
3 Петрик - Петро II Олексійович (1715 - 1730) - російський імператор (1727 - 1730), онук Петра І, син страченого ним царевича Олексія. 
     4 ... Що посланці повертають До тебе з дарами... - У грудні 1727 р. делегація української козацької старшини у складі ніжинського полкового судді Михайла Забіли, гадяцького полкового судді Мартина Стишевського, прилуцького сотника Григорія Стороженка та переяславського осавула Луки Васильєва їздила до Петербурга з подякою за скасування Малоросійської колегії і відновлення гетьманства. Петро II прихильно прийняв делегацію, обдарував її членів подарунками і разом з ними відпустив з Петербурга І. Черниша, В. Жураковського та Я. Лизогуба, яким було заборонено жити на Україні. 
5 Петро судив царевича... - Суд над царевичем Олексієм відбувся 1718 р. На суді були присутні гетьман I. Скоропадський і козацька старшина (генеральний бунчужний Я. Лизогуб, полковники П. Полуботок (чернігівський), А. Маркович (лубенський), М. Милорадович (гадяцький)).
6 Ібув гетьман в Петрополі,||Як Петрик вінчався... - Гетьман Д. Апостол був присутнім на коронуванні Петра II у 1728 р. разом з козацькою старшиною, полковниками, бунчужними товаришами і таємним радником Ф. Наумовим. 
7 Кандиба Андрій - генеральний суддя. 
8 3абіла Михайло - ніжинський полковий, згодом генеральний суддя. 
9 Турновський - генеральний писар. 
10 Лисенко Федір - генеральний осавул. 
11 Горленко Яким - генеральний хорунжий. 
12 Борозна Іван - генеральний бунчужний. 
13 Аж там Петрик помирає... - Петро II помер ЗО січня. 
14 Ганна наступає... - Після смерті Петра II російською імператрицею 9 травня 1730 р. стала небога Петра 1, донька царя Івана Олексійовича Анна Іванівна (1693 - 1740), курляндська княгиня. 
15 Вона тілько Апостола || В очі пригортає... - Імператриця Анна Іванівна нагородила Д. Апостола орденом святого Олександра Невського, зробила його сина Петра лубенським полковником. 
      16 ...А за очі тридцять тисяч||Людей вимага є. - 1731 р. з ініціативи головнокомандуючого російською армією графа Мініха почалося спорудження оборонних валів і фортець від Дніпра до Дінця для забезпечення південних кордонів Російської імперії від татарських наскоків. До цих робіт залучалися українські козаки і селяни. 
17 Танський Антін - київський полковник. 
18 Натретій рік ізПольщеюІІБійка розпочалась... - Після смерті короля Августа II Сильного (1670 - 1733), союзника Петра і у Північній війні (1700 - 1721), в Польщі почалась боротьба за владу між його сином Августом III і ставлеником Швеції Станіславом Лещинським. На прохання Августа III російський уряд надав Польщі військову допомогу. В складі російського війська брало участь 20 000 українських козаків під проводом Я. Лизогуба та прилуцького полковника Г. І. Галагана (? - 1748). 
19 ...Щоб від естів і від курів//Польща відцуралась... - Йдеться про Курляндське герцогство, створене 1562 p. з столицею в місті Мітаві (нині - Єлгава), яке перебувало у феодальній залежності від польського короля. З початку XVIII ст. почало підпадати під вплив Росії і 1795 p. було остаточно приєднане до Російської імперії. 
20 Бірон Е. (1690 - 1772) - фаворит Анни Іванівни, згодом старший підкоморій і правитель державних справ; 1737 p. обраний герцогом Курляндії. 
      21 ...Покидайте, - каже, - хлопці, || Турецькі границі... - Після зруйнування 25 травня 1709 p. Старої (Чортомлицької) Січі царськими військами частина запорожців перейшла на підвладну Кримському ханству територію і в пониззях Дніпра заснувала в Олешках (нині Цюрупинськ, Херсонської області) Олешківську Січ. Тут для життя запорожців склалися тяжкі умовч, і 1714 р. козаки звернулися до царського уряду з проханням дозволити їм повернутися на батьківщину. Але царський уряд відмовив козакам. Незважаючи на відмову, козаки самовільно групами і поодинці поверталися на Україну. Прагнучи зміцнити південні кордони Росії в зв'язку з небезпекою татаро-турецьких нападів, царський уряд з ініціативи Д. Апостола 1734 р. дозволив їм повернутися до Росії, на Запоріжжя, де в березні 1734 р. за три-п'ять кілометрів від Старої, Чортомлицької, Січі (біля теперішнього села Покровського, Нікопольського району, Дніпропетровської області) вони заснували Нову Січ (1734 - 1775). 
22 Два Кодаки - тобто Старий Кодак (нині Старі Кодаки, село Дніпропетровського району, Дніпропетровської області) і Новий Кодак (Кодак, Кодаки), фортеця на правому березі Дніпра проти Кодацького порогу, в кінці XVIII ст. перейменована в село Старі Кайдаки. Тепер входить в межі міста Дніпропетровська. 
23 Самара - ліва притока Дніпра поблизу Дніпропетровська. 
24 Білецький (Білицький) Іван - кошовий отаман Олешківської Січі. 
     25 ...А ж там уже Апостола || Козаки ховають. - Д. Апостол помер 28 січня 1734 р. від апоплексії. Похований у Великих Сорочинцях, Миргородського району. Полтавської області у Покровській церкві, збудованій за його наказом 1732 р. 
     26 ...Лизогуба півгетьманом Тілько обирають...- Після смерті Д. Апостола указом імператриці Анни Іванівни на Україні було встановлено тимчасовий уряд (Правління гетьманського уряду), який складався з призначених царським урядом російських чиновників та української козацької старшини (росіяни - князі Олексій Шаховськой та Андрій Баратинський, полковник Василь Гур'єв і запасний полковник Іван Синявій; українці - генеральний обозний Я. Лизогуб, генеральний суддя М. Забіла, підскарбій А. Маркович і запасний осавул Ф. Лисенко).