СТУДЕНТ

В славнім місті Петербурзі, 
Недалеко від Неви, 
Із болота виглядає 
Хата бідної вдови. 

Стара хата зо вдовою 
Разом вік свій віджила, 
Почорніла, похилилась 
І в болото увійшла. 

Увійшла по самі вікна… 
В ґанку сходи до сіней; 
В сінях набік похилились 
Двоє скривлених дверей… 

І направо старій бабі 
Смерть підписує патент, 
А наліво без копійки 
Б'ється з нуждою студент. 

Зима люта. Вітер свище, 
Сніг по вікнах брязкотить, 
Мороз душу обіймає, 
Мороз тіло каменить. 

А у хаті на постелі 
У сурдуті і плащу 
Сидить студент медицини 
Другий місяць без борщу. 

І живіт, як гриб, запався, 
Облізає голова… 
І остання догорає 
Його свічка лойова. 

І сидить він, поглядає 
На похилену стіну — 
Під стіною лежить череп, 
Нема й кришки тютюну. 

І стіння кругом чорніє… 
Тілько лазять павуки. 
Тілько сумно виглядають 
Із шкалубин прусаки… 

12 генваря