Приїхали запорожці, 
Короля вітають. 
Король просить їх сідати, 
Козаки сідають. 
Сидять собі. В них жупани (1) 
Все кармазинові (2), 
І самі такі храбренні, 
Вуса прездорові. 
Задивились на ті вуса 
Ляхи препогані. 
"Що б їм, — кажуть, — дати їсти? 
Даймо їм сметани!" 
Поставили їм сметани, 
їсти припрошають, 
Але наші запорожці 
Разом відмовляють: 
"Славная у вас сметана!.. 
Тілько почекайте, 
А перше нам, запорожцям, 
Щільник (3) меду дайте!" 
Дали меду запорожцям... 
Вони як поїли, 
Так ті вуса прездорові 
Вгору й завертіли. 
Та й говорять королеві: 
"Кажи, ясний пане, 
Нехай тепер запорожцям 
Подають сметани!" 



(1) Жупани — старовинний верхній чоловічий одяг. 

(2) Кармазин — старовинне дороге темно-червоне сукно. 

(3) Щільник (стільник) — лист, утворений чашечками з воску, що його роблять бджоли для зберігання меду. 




Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 

Гумористичний вірш С Руданського "Запорожці у короля" відтворює епізод, коли придворні польського короля вирішили пожартувати над козаками. Вони пригостили їх сметаною й чекали, що запорожці за мастять нею свої вуса, а вони потім посміються над ними. Але не так вийшло. Кмітливі козаки попросили меду, з його допомогою завертіли вуса догори й спокійнісінько поїли сметану, самі посміявшись над "ляхами препоганими", які в ті часи часто вороже ставилися до українців.