Побратались пан з Іваном, 
По світі мандрують. 
Разом їдять, розмовляють. 
Разом і ночують... 
На кожному через плечі 
Висить по торбині. 
Лиш пан таки у чемерці (1), 
Іван у свитині (2)... 
Ідуть вони дорогою, 
Стали ночувати, 
Аж задумав пан поганий 
Хлопа (3) ошукати (4)... 
Та й говорить до Івана: 
"Знаєш що, Іване? 
То нам варто б попоїсти!.." 
"То що ж? їжмо, пане!.." 
"Але знаєш що, Іване? 
Починаймо з твої! 
А як твоя спорожніє. 
То тоді до мої!" 
"Добре, пане!" — Іван каже, 
Зняв свою торбину, 
На травиці зеленії 
Постелив свитину. 
Попоїли таки добре: 
Комара здушили... 
Рано встали, до снідання 
Торбину кінчили. 
Прийшов вечір. 
Знов у полі 
Стали ночувати. 
Вже панову отеє б торбу 
Треба починати. 
Але пан про те ні слова. 
На землі лягає, 

Сторінка 1 з 4 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 > У кінець >>