ЕЛЬДОРАДО 

Десь далеко єсть країна 
Пишна, вільна, щастям горда, 
Кожний там живе щасливо — 
Держиморда, держиморда. 

В тій країні люблять волю, 
Всяк її шука по змозі 
І про неї розмовляє — 
У острозі, у острозі. 

Там усяк говорить правду 
Непідкупними устами, 
Там за правду щира дяка — 
Батогами, батогами. 

Там неправді та злочинству 
Не вважають і на волос, 
Там злочинних зараз лають — 
Та не вголос, та не вголос. 

Там уряд «блюде» закони, 
Дба про всіх, немов про рідних, 
За провинності ж карає — 
Тільки бідних, тільки бідних. 

Суд там скорий: як ти винен, 
То зашлють «без проволочки», 
А не винен, то й відпустять — 
Без сорочки, без сорочки. 

В тій країні всякий може 
По заслузі шани ждати: 
Там на те хрести й медалі — 
Для багатих, для багатих. 

Там тверезість у повазі, 
Видно скрізь тверезу спілку, 
Всі там п'ють самую воду — 
Та горілку, та горілку. 

Там всі люди роботящі, 
Там нарівні з мужиками 
Всі пани працюють щиро — 
Язиками, язиками. 

Там широка воля слову: 
Кожний пише все, що знає, 
А цензура ліберальна — 
Все черкає, все черкає. 

Там письменникам за працю 
Сам уряд складає дяку 
І з тріумфом їх провадить — 
В Сибіряку, в Сибіряку. 

Там говорять по-французьки 
Не то значні, а й лакеї, 
А пани всі мови знають — 
Крім своєї, крім своєї. 

Там зійшлися всі народи: 
Москалі, «хахли», поляки, 
І живуть вони так дружно — 
Як собаки, як собаки. 

Там живе племін усяких 
Престрашенна мішанина, 
І за те той край зоветься — 
Русь єдина, Русь єдина. 

3 січня 1886