TE DEUM

У Мадріді дзвонять дзвони,
Всіх скликають до собору,
А в соборі тиск попівства,
Дим кадильний в’ється вгору.

Від престолів до притворів
Заповняють храм побожні,—
І старі й малі зійшлися,
Люди прості і вельможні.

Та й не диво, бо прибути
Тільки той не був би радий,
Хто бажає впасти в руки
До святої Германдади.

Загули величні співи,
Прогули та й змовкли знову,
І одразу на амвоні
Кардинал стає на мову.

І казання зачинає:
«Християни! Божі люди!
Не до простої молитви
Тут зійшлися ми зівсюди;

«А щоб стати перед богом
Із подячними сльозами
За незмірну тую ласку,
Що з’явив він перед нами.

«Він ознаку дав нам з неба,
Він з'явився перед людом
І сьогодні вранці-рано
Звеселив народ свій чудом.

«Наш великий інквізитор,
Віри стовп і оборона,
Перед ним не може скритись
Навіть думка беззаконна,

«Наш великий інквізитор
У замисленні тяжкому
По нічній роботі рано
Йшов над кручею додому.

«Стежка там лежить над яром,
Яр же той глибокий, діти,
Там на дні лежать каміння,

Сторінка 1 з 2 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 > У кінець >>