ЦИРК 

Ніч сьогодні прозора й ніжна. 
В кімнаті сиджу. 

Оркестра з цирку. 

Вигуки гарцівниці блакитносніжної. 
Я перенесусь у цирк на хвильку. 

Не чути більше дива грізного — 
Тореадора — переможця крику. 
Ах як люблю бездонність блиску різного 
І цю просту солдатську грім-музику. 

Я повний вигуків і захвату дослізного. 
Як це весело — 

гладити кобилячу пику. 

Я паяц безреготний, натхнений дивовижно, 
Я — директор цирку. 

А ще літатимуть чотири біса — 
Дві жінки з витворними обрисами тіла. 
Я зачаровуюсь окресленістю ескіза. 
В блисках блакитна сукня зашелестіла.