Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Semen_sklyarenko_svyatoslav.docx)Semen_sklyarenko_svyatoslav.docx210 Кб1032
Скачать этот файл (Semen_sklyarenko_svyatoslav.fb2)Semen_sklyarenko_svyatoslav.fb2561 Кб659

 

Семен Скляренко

Святослав

Княгиня i рабиня

Книга перша

 

 

 

                        Мандруючи понад старим Днiпром

                        свiтанками, удень i вечорами,

                        вночi, пiд чистим зоряним шатром,

                        перед вогнем, що руки грiв теплом,

                        я думкою летiв через тумани.

 

                        Туди, в минувшину далеких днiв,

                        коли дiди, забутi й незабутнi,

                        уперше стали мiж високих гiр,

                        оглянули широкий виднозiр,

                        за поколiння дбаючи майбутнi.

 

                        Трудилися у потi своiх чiл,

                        орали землю, ставили оселi,

                        воздвигли городи i частокiл

                        i в клопотi буденних трудних дiл

                        сади садили, будували села.

 

                        Сварилися, бо рiд iшов на рiд

                        i плем’я кров братерську проливало,

                        на князя князь iшов, i був розбрiд,

                        i знов був мир, за рало брався рiд,

                        Русi знамена сонце осявало.

 

                        Боролись предки. З моря i степiв

                        ворожi хижi орди налiтали,

                        палили городи i нищили засiв,

                        та проти них вставала тьма списiв,

                        мечi iз пiхов люди витягали.

 

                        Спасибi вам за цю тернисту путь,

                        в трудi й на ратi гiдно ви стояли,

                        нiкому з нас нiколи не забуть,

                        i кожному годиться пом’януть,

                        що ви створили, що ви збудували.

 

                        Почнемо ж нинi повiсть цю смутну

                        про порохом повиту давнину,

                        про тi часи далекi й незабутнi,

                        коли дiди, прославленi в вiках,

Сторінка 1 з 67 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 > У кінець >>