Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Grigoriy_skovoroda_aforizmi.docx)Grigoriy_skovoroda_aforizmi.docx17 Кб1191
Скачать этот файл (Grigoriy_skovoroda_aforizmi.fb2)Grigoriy_skovoroda_aforizmi.fb24 Кб804

 

Григорiй Сковорода

Афоризми

    Ні про що не тур­бу­ва­тись, ні за чим не тур­бу­ва­тись - зна­чить, не жи­ти, а бу­ти мерт­вим.

    Haдмір по­род­жує пе­ре­сит, пе­ре­сит - нудьгу, нудьга ж - ду­шев­ну ту­гу, а хто хворіє на се, то­го не наз­веш здо­ро­вим.

    Любов ви­ни­кає з лю­бові; ко­ли хо­чу, щоб ме­не лю­би­ли, я сам пер­ший люб­лю.

    Не все те от­ру­та, що неп­риємне на смак.

    Бери вер­ши­ну - і ма­ти­меш се­ре­ди­ну.

    З ycіx ут­рат втра­та ча­су най­тяж­ча.

    Безумцеві влас­ти­во жал­ку­ва­ти за втра­че­ним і не радіти з то­го, що ли­ши­лось.

    Скільки зла таїться все­ре­дині за гар­ною по­до­бою: га­дю­ка хо­вається в траві.

    Хто доб­ре за­па­лив­ся, той доб­ре по­чав, а доб­ре по­ча­ти - це на­по­ло­ви­ну за­вер­ши­ти.

    Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стис­кає ске­ля, тим швид­ше і прек­расніше здіймається во­на до­го­ри.

    Визначай смак не по шкар­лупі, а по яд­ру.

    Немає нічо­го не­без­печнішо­го за підступ­но­го во­ро­га, але не­має нічо­го от­руй­нішо­го від уда­ва­но­го дру­га.

    Мудрець му­сить і з гною ви­би­ра­ти зо­ло­то.

    Чи знаєш ти, яких ліків вжи­ва­ють ужа­лені скорпіоном? Тим же скорпіоном на­ти­ра­ють ра­ну.

    Тоді ли­ше пізнається цінність ча­су, ко­ли він втра­че­ний.

    Як не­ро­зум­но вип­ро­шу­ва­ти те, чо­го мо­жеш сам до­сяг­ти!

    Коли ти твер­до йдеш шля­хом, яким по­чав іти, то, на мою дум­ку, ти щас­ли­вий.

    Коли не змо­жу нічим любій вітчизні прис­лу­жи­ти­ся, в уся­ко­му разі з ycієї си­ли на­ма­га­ти­мусь ніко­ли ні в чо­му не шко­ди­ти.

    Всяка їжа і пит­тя смачні й ко­рисні, але тре­ба зна­ти час, міcце і міpy.

    Демон про­ти де­мо­на не свідчить, вовк вов­чо­го м'яса не їсть.

    Краще го­лий та прав­ди­вий, ніж ба­га­тий та без­за­кон­ний.

    Солодке пізнає: пізніше той, хто мо­же про­ковт­ну­ти неп­риємне.

    Що впо­до­бав, на те й пе­рет­во­рив­ся.

    Не за об­лич­чя судіть, а за сер­це.

    Кожен є той, чиє сер­це в нім: вов­че сер­це - справ­дешній вовк, хоч об­лич­чя людське…

    Чи мо­же лю­ди­на, сліпа у се­бе вдо­ма, ста­ти зря­чою на ба­зарі?

    Чи не ди­ви­на, що один у ба­гатстві бідний, а інший у бідності ба­га­тий?

    Tінь яб­луні не за­ва­жає.

    Не ро­зум від книг, а кни­ги від ро­зу­му ство­ри­лись.