У полоні білому, в Одесі,
я згадав: у гуркоті навал
по мосту йшов хлопчик літ на десять
і свистів «Інтернаціонал».

Вдалині хиталися дерева
і синів задумано прибій...
Раптом крик повітря полудневе
пронизав наказом гострим: «Стій!»

Грубий крик і клацання затвора,
і лякливе лопотіння ніг...
Але куля зла і гострозора
перетнула хлопчикові біг...

Перетнула, кинула на камінь,
на гарячий на південний брук...
Кров забила чорними струмками
й розпливлась біля обличчя й рук...

І коли вечірня позолота
залила загравами квартал,
посинів навік маленький ротик,
що свистів «Інтернаціонал»...

1934