БОЛЕСЛАВ КРИВОУСТИЙ ПІД ГАЛИЧОМ


1139 [р.]



Не згасайте, ясні зори,

Не вій, вітре, зниз Дністра,

Не темнійте, красні звори,

Днесь, Галиче, честь твоя!



Бо хто русин, підлітайте

Соколами на врага!

Жваво в танець, заспівайте

Піснь веселу: гурра-га!



Побарися, облак тьмистий,

Ще годинку, ще постій,

Тобі прийде розповісти

Славний руський з ляхом бій.



Од Бескида 1 аж до моря

Піснь весела загула,

Від запада аж де зоря

Чути голос: гурра-га!



Покрай Дністра, край бистрого

Ясний сокіл там жене,

Ярополка київського

Скоропадний кінь несе.



Гей, хто русин, за ратище,

В крепкі руки меч ясний,

Шпарка стріла най засвище:

Гордий ляше, день не твій!



Не оден ти город красний

Лютим мечем розметав,

Руки не оден нещасний

По родині заломав!



Нині щезла пуста слава,

Скверний розірвавсь вінець,

Сорок восьма крвава справа 2,

Гидний дала ти конець.



Бач, Болеслав гордовитий

Поклоном низеньким впав,

Враг, напасник сановитий,

На чужім коні втікав.



Радость, радость, галичани!

Не загостить більше враг,

Грими, Дністре, шуми, Сяне! 3

Не прискоче вовком лях!


[1834]