ВЕСНІВКА

Цвітка дрібная 
Молила неньку, 
Весну раненьку: 
"Нене рідная! 
Вволи ми волю — 
Дай мені долю, 
Щоб я зацвіла, 
Весь луг скрасила. 
Щоби я була, 
Як сонце, ясна, 
Як зоря, красна, 
Щоби-м згорнула 
Весь світ до себе!" 
"Доню, голубко! 
Жаль мені тебе. 
Гарная любко; 
Бо вихор свисне, 
Мороз потисне. 
Буря загуде — 
Краса змарніє. 
Личко зчорніє, 
Головоньку склониш, 
Листоньки зрониш, — 
Жаль серцю буде". 


Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 

Веснівка — це веснянка, весняна пісня. М. Шашкевич створює поетичну картину, яку можна розуміти й алегорично. Квітка (цвітка) просить матусю-весну, щоб та допомогла їй швидше розквітнути, привернути до себе увесь світ своєю красою. А ненька остерігає необережну квіточку, яка не розуміє, що ще можуть бути мороз, вітер, які знищать її красу. 

Так і матері застерігають своїх доньок, які прагнуть швидше подорослішати. Вірш нагадує народну пісню, містить ознаки національного гуцульського колориту, зокрема діалектизми. 

Корисні матеріали: