ТАРАС ШЕВЧЕНКО 

ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ (СКОРОЧЕНО)

(Поема (містерія)) 


     
     Три душі 
     
     Через село Суботів летіли і сіли на хресті старої церкви три білі пташки — три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає у рай: 
     Бо так сказав Петрові Бог: «Тойді у рай їх повпускаєш, Як все москаль позабирає, як розкопа великий льох». 
     
     І 
     
     Перша душа, що бувши людиною звалася Прісею. Вона народилась і виросла у селі Суботові, де тоді мешкала сім'я Богдана Хмельницього. Всі любили гарну й привітну дівчинку. Пріся гралася з Юрком-гетьманенком, сам гетьман носив її на руках. А як виросла, до неї стали свататись, і вона вже готувала рушники для старостів. Та одного разу пішла по воду і перейшла з повними відрами дорогу Богданові Хмельницькому, як він їхав присягати Москві. За це її не пускають у рай. 
     
     II 
     
     Друга душа згадує про події, що відбулися після того, як петровське військо штурмом взяло Батурин — резиденцію українських гетьманів. Тоді було вбито полковника Чечеля, соратника Мазепи, і вирізано майже всіх городян, в тому числі челядь гетьмана: 
     Я меж трупами валялась У самих палатах Мазепиних... Коло мене і сестре і мати Зарізані, обнявшися. Зо мною лежали; І насилу—то, насилу Мене одірвали Од матері неживої. 
     Дівчинку не вбили, а віддали москалям для розваги, та вона втекла і сховалася на пожарищі. Коли дівча несло воду, цар Петро І, що якраз повертався з—під Полтави, попросив її напоїти коня. За те, що напоїла царевого коня, її душу не пускають у рай. 
     
     III 
     
     Третя душа карається за те, що коли була немовлям, посміхнулась цариці — лютому ворогу України Катерині II, яка подорожувала Дніпром, пливучи на золотій галері до Канева. 
     Душі полетіли в ліс на нічліг. 
     
     Три ворони 
     
     На місце розкопок прилетіли три ворони, які є уособленням зла в історичній долі трьох народів — українського, польського і російського. 
     Одна ворона хвалилась, що накоїла лиха більше за інших, бо вона спалила Батурин, загатила Сулу козацькими старшинами (покарання Петром І спільників Мазепи), знищила силу козаків у війні зі Швецією, на будуванні Петербурга, фортець і Ладозького каналу, задушила в тюрмі славного Полуботка. 
     Друга ворона розповіла, що допомагала польським магнатам, Радзівіллу та Потоцькому, які брали участь у повстанні проти царату, а потім зрадили свій народі втекли в Париж. Своїми підступними діями вони 
     ...розлили з річку крові Та в Сибір загнали Свою шляхту... 
     Третя ворона вихвалялась тим, що передушила шість тисяч душ на будівництві залізниці Петербург — Москва, добре служила московським царям — Мучителю (Івану Грозному) та Петру І, перетворила селян на кріпаків, розвела страшну силу «дворянства в мундирах» (чиновників). 
     
     Три лірники 
     
     Три лірники—каліки йшли в Суботів співати людям про Богдана, про козацькі перемоги під Яссами, під овтими Водами, під Берестечком. 
     Поки старці спали, почалися розкопки льоху. Хотіли знайти там скарби, що залишилися від Богдана Хмельницького, а знайшли самі тільки кістяки. Ісправник, який керував роботами, дуже лютував. Побив козака Яременка, чия клуня стояла на місці Богданових палат, було побито й калік— лірників. Мабуть, якби Богдан був живий, то і йому б перепало — «заголили б у москалі». 
     Москва розкопала в Суботові лише малий льох, а Великого ж того льоху Ще й не дошукалась.