Тарас Шевченко

Ісаія. Глава 35 (Подражаніє) (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло))

 

Радуйся, ниво неполитая! 

Радуйся, земле, не повитая 

Квітчастим злаком! Розпустись, 

Рожевим крином процвіти! 

І процвітеш, позеленієш. 

Мов Іорданові святиє 

Луги зелені, береги! 

І честь Кармілова, і слава 

Ліванова, а не лукава 

Тебе укриє дорогим, 

Золототканим, хитрошитим. 

Добром та волею підбитим. 

Святим омофором своїм. 

І люде темнії, незрячі. 

Дива господнії побачать. 

І спочинуть невольничі 

Утомлені руки, 

І коліна одпочинуть. 

Кайданами куті! 

Радуйтеся, вбогодухі, 

Не лякайтесь дива,— 

Се бог судить, визволяє 

Долготерпеливих Вас, убогих. 

Сторінка 1 з 2 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 > У кінець >>