Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Taras_shevchenko_kateryna_Skorocheno.docx)Taras_shevchenko_kateryna_Skorocheno.docx20 Кб4192
Скачать этот файл (Taras_shevchenko_kateryna_Skorocheno.fb2)Taras_shevchenko_kateryna_Skorocheno.fb214 Кб442

 

ТАРАС ШЕВЧЕНКО 

КАТЕРИНА (СКОРОЧЕНО)


(Поема) 



     
     І 
     
     Поема починається зверненням автора до українських дівчат. Він щиро радить їм не кохатися з москалями (офіцери царської армії), «бо москалі — чужі люде, роблять лихо з вами». Москаль піде потім у свою Московщину, а збезчещена й кинута ним дівчина гине, а разом із нею гине від горя її стара мати. 
     Не слухаючи батьків, Катерина покохала москаля, «як знало серденько», ходила до нього в садочок, цілувала його карі очі, поки не занапастила свою долю. По селу вже пішла про неї «недобра слава», та вона, захоплена своїм коханням, на це не зважала. Аж ось москалі вирушили в похід у Туреччину. Від'їжджаючи, москаль обіцяв Катерині, якщо не загине, повернутися до неї і взяти її за дружину, зробити «московкою». 
     Дівчина тяжко переживала розлуку з милим, чекала на нього, не звертала уваги на людський осуд, на те, що з неї, покритки, глузують односельчани. 
     Катерина соромилась виходити вдень на вулицю, навіть по воду ходила опівночі. Але вона не втрачала надії, виглядала коханого. 
     Через півроку Катерина породила сина. Люди почали неприховано сміятися з молодої матері, пустили на глум її батьків. 
     Автор із великим жалем і співчуттям ставиться до скривдженої молодої жінки: 
     Катерино, серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся З малим сиротою? Хто спитає, привітає Без милого в світі? Батько, мати — чужі люде, Тяжко з ними жити! 
     Минув час. Катерина, криючись від чужих очей, виносила в садочок сина, ходила по садочку, де все нагадувало їй про колишнє щастя, і гірко плакала, кляла свою долю. 
     Глузування, «недобрії речі» не припинялися. Якби милий був поруч, він би заступився за неї. Але вона не знала, чи живий її Іван. Може, він загинув за тихим Дунаєм, а може, покохав іншу в своїй Московщині. 
     Катерина плакала і журилась, а москалі повернулися з походу іншим шляхом. 
     
     II 
     
     Зажурений сидів за столом старий батько Катерини. Заплакана мати звернулася до дочки з гіркими словами: 
     Що весілля, доню моя? 
     А де ж твоя пара? 
     Де світилки з друженьками. 
     Старости, бояре? 

Сторінка 1 з 2 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 > У кінець >>