Тарас Шевченко - На панщині пшеницю жала... (Сон) (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло))

Тарас Шевченко

На панщині пшеницю жала... (Сон) (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло))

 

Сон 

Марку Вовчку 

На панщині пшеницю жала, 
Втомилася; не спочивать 
Пішла в снопи, пошкандибала 
Івана сина годувать. 
Воно, сповитеє, кричало 
У холодочку за снопом. 
Розповила, погодувала, 
Попестила; і ніби сном. 
Над сином сидя, задрімала. 
І сниться їй той син Іван 
І уродливий, і багатий, 
Не одинокий, а жонатий — 
На вольній, бачиться, бо й сам 
Уже не панський, а на волі; 
Та на своїм веселім полі 
Свою-таки пшеницю жнуть, 
А діточки обід несуть. 
І усміхнулася небога. 
Проснулася — нема нічого... 
На сина глянула, взяла 
Його тихенько сповила 
Та, щоб дожать до ланового, 
Ще копу дожинать пішла. 



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 

Тяжка кріпацька доля, а найважче — жінці, матері, якій доводилося у жнива брати маленьке дитя із собою. Що могла дати бідна кріпачка своїй дитині? Хіба що ласку, пісню. Та помолитися за неї, а її долю. Тільки уві сні вона могла мріяти про те, що її син стане вільною, щасливою людиною, матиме своє поле і радісно працюватиме на ньому, заведе сім’ю, діточок. Але мрії залишаються мріями, дійсність — жорстокою дійсністю. Усього кілька хвилин перепочила, а вже треба йти жати, щоб виконати норму й не заробити покарання від панського наглядача. 

Вірш пройнятий щирим співчуттям до героїні, її мрії близькі й самому поетові, якому теж хотілося мати сім'ю, діточок, жити в мирі та злагоді чесною працею. 

Пошук на сайті: