ЗА КОРДОНОМ
Ех, в експресі світлому, блискучому
З головою у вікні за шибою,
Над річками полечу, над кручами,
Десь далеко, там, де щастя здибаю.
Біля станцій з паннами самітними,
Біля сіл з обвітреними стріхами,
У купе з лавками оксамитними
Пронесусь, вагонами вколихана.
Там, де шини розлетяться стрічками,
Де реклами зацвітуть над стінами —
На двірці з очима електричними
На одну хвилиночку спочинемо.
Так я мріяла. І ось під дощиком
Або душними, тяжкими ранками
Поміж сіл чужих і станцій дощатих
Їжджу я розбитими фурманками.
І під скрип піску попід колесами,
Під гудіння комарів і оводів
Світлим мріям про життя з експресами
Я справляю невеселі проводи.