Висловлювання відомих людей про творчість Павла Тичини

«Ніби щойно прокинувшись, він [П. Тичина] відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є «Соняч­ними кларнетами» (О. Білецький).

«Сонячні кларнети» явили вже поета сформованого і високо оригінального в художньому розумінні. Наче відбувся якийсь могутній внутрішній стрибок... Звідки взяв молодий поет ці розливи сонячного світла, що струменять у його віршах? Звідки прийшла до нього, на­решті, дивовижна, незрівнянна музика, якою все перейняте в його поетичному світі, музи­ка, що поступає не лише як провідний принцип віршованої форми, але й однією з основ образної системи і всього світовідчуття поетового? Марно шукати відповіді на подібні пи­тання, тут — таємниця таланту» (Л. Новиченко).

«Тичина-кларнетист, можливо, був найвизначніший лірик світу у свої класичні роки [1914-1924]» (Василь Барка).

«Ми насолоджувалися красою українського слова, яке... грало, співало, бриніло, лилося зі сторінок незабутньої тієї книги [«Соняшні кларнети]» (М. Бажан).

«Великий поет цілковито зник зі сцени — з’явився безоглядний одописець тирана» (В. Стус).

«Феномен Тичини — феномен доби... поет жив у час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль... Поет помер, але Тичина лишився жити і мусив, уже як чи­новник, виконувати поетичні функції... Тичину репресували визнанням. Покара славою — одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом» (В. Стус «Феномен доби»).