Миколі Хвильовому

Нікого так я не люблю,
Як вітра вітровіння.
Чортів вітер! Проклятий вітер!
Він замахнеться раз - рев! свист! кружіння! -
І вже в гаю торішній лист -
Як чортове насіння...
Або: упнеться в грузлую ріллю,
Піддасть вагонам волі -
Ух, як стремлять вони по рельсах,
Аж нагинаються тополі!..
Чортів вітер! Проклятий вітер!
Сидить в Бенгалії Рабіндранат:
Нема бунтарства в нас: людина з глини. -
Регоче вітер з України,
Вітер з України!
Крізь шкельця Захід мов з-за грат:
То похід звіря, звіря чи людини? -
Регоче вітер з України,
Вітер з України!
Чортів вітер! Проклятий вітер!
Він корчувату голову з Дніпра:
Не ждіть, пани, добра:
Даремна гра!
Ах,
Нікого так я не люблю,
Як вітра вітровіння,
Його шляхи, його боління
І землю,
Землю свою.