Дух народів горить,

дух народів — "мов жрець".

Тільки в нас як було: ті ж раби,

ті ж підгінчі…

О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі!
Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі!

Наша кров на полях, на полях на чужих.
Наша кров, мов душа самогубця голосить.
Заспокойте ж її, заспокойте скоріш.
Чи ви й досі не вчули, чого вона просить?

Наші браття мовчать, бо їм смерть у очах.
Чом же ви мовчите, ви, трагічно-безжурні?
Чи забули ви сміх, чи забули ви глум
Під плачі наші журнії, журні, бандурні?

О нещасні! Мовчіть… занімійте навік.
Хай буяють другі, розквітають хай інчі.
…Як я плачу по вас, Маккавея мечі

Вогні творчі да Вінчі.