Григір Тютюнник

(1931-1980)

 

Народився 5 грудня 1931р. у с. Шилівці на Полтавщині у сім’ї столяра.

У 1937р. батька заарештували і відправили на заслання, з якого він не повернувся.

Учився виключно російською мовою.

Після війни вступив у Зіньківське ремісниче училище, бо там одягали і годували.

Працював на Харківському заводі ім. Малишева, але захворів на легені, повернувся в Шилівку, став колгоспником. А мусив відпрацювати 3 роки.

За «втечу» відсидів 4 місяці в колонії.

Згодом повертається на Донбас, де береться за самоосвіту.

Після армії навчався на філологічному факультеті Харківського університету.

Важко переніс у 1961р. смерть брата, Григорія Тютюнника.

Непросто було запальному Григору стримувати себе в такий бурхливий час.

У 1961р. журнал «Крестьянка» друкує оповідання «В сумерки», написане російською.

У 1963р. у Києві працював у газеті «Літературна Україна», у сценарній майстерні кіностудії ім. Довженка.

У 1966р. надруковано першу книжку «Зав’язь».

У 1970-х друкуються його твори.

У 1980р. присуджено літературну премію ім. Лесі Українки.

7 березня 1980р. заподіяв собі смерть.

 

Творчість:

-         1961р.оповідання «В сумерках»

-         1966р. книга «Зав’язь»

-         1969р. книга «Деревій»

-         книга «Батьківські пороги»

-         книга «Крайнебо»

-         книга «Коріння»

-         повість «Климко»

-         повість «Вогник далеко в степу»

-         збірка оповідань «Ласочка» та ін.

-         новела «Три зозулі з поклоном»