Медитація в літературі — визначення

 

Медитація (лат. meditatio — роздум) — жанр ліричної поезії, в якому автор розмірковує над проблемами онтологічного, екзис­тенціального спрямування, здебільшого схиляючись до філо­софських узагальнень. їй найбільш властива така форма вияв­лення авторської свідомості, як суб’єктивований ліричний герой. Основні опозиції медитативної лірики: «людина — суспільство», «людина — людина», «людина — особистість», колізії мораль­ного характеру. Вона часто виступає як «контекст долі поета». Художньою настановою медитації постає аналіз душі, внутріш­нього світу людини у співвідношенні з довкіллям. Звідси в меди­тативних віршах — інтонації-роздуми.