Дискурс — визначення

 

Дискурс (міркування, промова, виступ, сукупність висловлю­вань) — способи, форми організації мовної діяльності (писемної чи усної), тексти. Одиницями дискурсу є конкретні висловлення, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті и структурі відображають часовий аспект Дискурс уживається як стиль (романтичний, модерний, постмодер- нии), а також як ідіолект — індивідуальний стиль митця. Є різні види дискурсу: філософський, художньо-літературний тощо.

У сучасній українській літературі функціонують такі типи дискурсів: модерний, неомодернии, заповідально-селянський, постмодерний.

Зокрема, заповідально-селянський базується на реалістичній традиції із певними вкрапленнями романтизму та модернізму, будується на селянському ґатунку мислення й ментальності. Пле­кає свої символи й поняття: нація, традиція, Шевченко, Франко (Маланюк, Донцов, Стус), русифікація, державність, національна символіка, земля, праця.

Постмодерний дискурс з’явився в кінці 1980-1990 рр. і має характерні ознаки: екзистенція, рефлексія, відкритість, гра, кар­навал, художній твір як відверта гра цитатами, ремінісценціями, алюзіями зі світового письменства.

Існують окремі дискурси, пов’язані з іменами Валерія Шев­чука, Емми Андієвської, Оксани Забужко і Юрія Винничука, нео- модерний дискурс поетів «Київської школи».