Роман у новелах

 

У новелах, об’єднаних у роман, зазвичай діє спільний го­ловний герой, епізодичні персонажі також переходять з новели в новелу (ототожнюються). Цілісність твору досягається відсікан­ням кінцівки новели, сплутуванням мотивів (підготовка розв’язки однієї новели відбувається в межах іншої) і т.д. Шляхом такої обробки новела як самостійний твір перетворюється в новелу як сюжетний елемент роману (інакше — епізод).Типовий при­йом зв’язування — це послідовний виклад новел, нанизується звичайно на одного героя, і що викладається в порядку хроно­логічної послідовності. Подібні романи будуються як біографія героя чи історія його подорожей.

Для того, щоб спостерігався поступальний рух у романі, необхідно, щоб кожен новин епізод чи розширював тематичний мате­ріал, чи кожна нова пригода повинна бути складніше поперед­ньої, чи повинні відкриватися нові сторони внутрішнього світу героя.

Роман такої побудови називається східчастим (ланцюговим).

Інший тип романічної побудови — кільцеве. Техніка його зво­диться до того, що новела (яка обрамляє) розсовується. Виклад її розтягується на весь роман, і в неї впроваджуються як пере­буваючі епізоди всі інші новели.

Нарешті, третій тип — це рівнобіжна побудова. Персонажі поділяються на кілька самостійних груп. Історія кожної групи, їхньої дії, район їхньої дії складають особливий «план». Оповіда­ння ведеться багатопланово. Герої одного плану переходять у рівнобіжний потік — у інший план, відбувається постійний обмін персонажами й мотивами між оповідальними планами. У таких романах варто розрізняти паралельність як одночасність дії і пара­лельність як зіставлення й порівняння.