Сарказм

 

Сарказм (грецьк. sarkasmos — терзання, від sarkadzo — рву м’ясо) — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті і гнівного презирства. С. не має подвійного, часто прихованого дна, як іронія, близько до якої він стоїть, виражається завжди прямо. С притаманне поєднання гніву, ненависті з гіркою посмішкою. Об’єктом С. – виступають, як правило, речі небезпечні, різко негативні й аморальні. Часто вдавався до С. Т.Шевченко у поемах “Сон”, “Кавказ”, “Юродивий”. Герой поеми І.Франка “Похорон” Мирон з неприхованим С. висловлюється на адресу магнатів:

Ненавиджу вас всіх і бриджусь вами,
Ви перфумовані плебеї в фраку!
Ви паразити з водянистим мізком,
Ви неробучі, загребущі руки,
Ви, у котрих з усіх прикмет звірячих
Лишились тільки хитрощі гадюки!

У сучасній літературі до С. як художнього засобу часто вдаються Д.Павличко, І.Драч, М.Холодний, В.Цибулько та ін.