Алітерація

 

Алітерація (лат. ad — до та litter а — літера) — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв’язку (П.Тичина: “Рокотання-ридання бандур”). Особливий художній ефект поетичного мовлення досягається при сполученні А. з асонансами (Т.Шевченко: “Гармидер, гамір, гам у гаї”). Подеколи поети, звертаючись до А., досягають віртуозності у версифікаційному аспекті. Наприклад, В.Кобилянський — автор вірша із суцільною вертикальною тавтограмою та лінійною А. на “с”, елегантно перемежованою з асонансами:

Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток — срібний сніг, —
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха смертний сміх.
Серед саду смерть сміється,
Сад осінній смуток снить, —
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено шумить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад, —
Срібно стеляться сніжинки —
Спить самотній сад.