Балади
ПАСПОРТ ДО ТЕМИ
Народна балада — це віршований твір з гострим драматичним сюжетом любовного, казково фантастичного, легендарно-історичного чи героїко-патріотичного змісту, часто з елементами ме таморфоз. Баладні пісні належать до цінних здобутків духовної культури нашого народу.
Балади поділяють на:
- історичні;
- міфологічні;
- ліричні;
- трагедійні;
- розбійницькі;
- сімейно-побутові.
Головні ознаки народної балади:
- віршований ліро-епічний твір фольклорного жанру;
- зосередження уваги на моральних проблемах;
- напружений сюжет;
- легендарність та фантастичність;
- драматична, часто несподівана розв’язка;
- наявність оповідача;
- використання діалогів, повторів;
- невеликий обсяг.
Українські народні балади зараховують до одного з найскладніших видів усної народної творчості. Складність цього різновиду пісенного жанру полягає в тому, що він увібрав у себе багато рис таких жанрів, як ліричні пісні, думи, билини тощо. За допомогою балади було і досі залишається досить легко змалювати та описати будь-яку життєву подію, а саме духовну, побутову, суспільну тощо. Майже не існує такої теми, яку неможливо було б оспівати в баладах.
За своєю формою балада дуже схожа на ліричні пісні, але все ж таки існує різниця в сюжетній формі. На відміну від ліричних або будь-яких інших пісень, де є одна сюжетна лінія, в баладі їх можна налічити до кількох водночас. Суттєвою відмінністю також є поняття «епічного начала»: можна дізнатись про події та вчинки героїв, що передували наявній ситуації.
Основою тематики українських народних балад часто є фантастичні, незвичайні події. На відміну від родинно-побутових чи суспільно-побутових пісень, де події обмежуються лише повсякденним життям, балади зображують дещо екстраординарні події. Елементи фантастичного пояснюються давніми язичницькими віруваннями наших предків. Характерною ознакою балад є метаморфоза, де людина перетворюється в пташку, квітку тощо. Але якими б незвичними були події, все ж героями залишаються звичайні люди. Дослідники цього виду творчості виділили одну суттєву особливість — трагізм. Закінчення балад завжди нещасливе. Відтворення гострих конфліктів та емоцій у момент найвищого психологічного напруження викликає глибокі зворушення та співчуття.
Сильного психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за допомого зображення драматизму подій, душевних переживань та емоційних потрясінь. Подібні ситуації, відчуття притаманні й знайомі кожній людині, тому і відгукувались переживанням та співчуттям. Усі зображені події, незважаючи на елементи незвичайності, можуть бути в житті кожної людини. Персонажами є люди різних суспільних верств, оспівані події не ідеалізовані та не гіперболізовані. Опосередковано чи прямо в баладах зображене застереження чи повчання. У разі, якщо зло перемагає добро, все одно прихильність залишається на боці скривдженнях, тих, хто не зміг за себе постояти, і вже від протилежного будується народна мораль, норми життя, виховується здатність відчувати людський біль, розчарування.
Одна з найпронизливіших українських балад — «ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА», у якій змальовується, як загинув удовиний син. Рідні, як зозулі, прилетіли й плачуть над убитим. Де мати плаче — там «Дунай розлився», де сестра — там «слізок криниця», а де миленька — «земля сухенька». Сестра й мила скоро забудуть про втрату, а мати страждатиме довіку. У баладі наявні гіпербола, метаморфози (перетворення), трикратність.
Ой летіла стріла