Аналіз «Contra spem spero!» Українка

«Contra spem spero!» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури: медитативна лірика.

Жанр: вірш.

Мотиви: заперечення болю, небажання змиритися з обставинами; оптимістичної віри людини у своє поетичне призначення; незламності духу; світоглядної декла­рації мужньої людини, яка зробила свій вибір, у повноцінне діяльне життя.

Віршовий розмір: тристопний анапест, перехресне римування.

Художні особливості: вірш побудований у формі драматичного монологу, сповненого схвильова­них інтонацій, з відчутними елементами «внутрішньо» діалогізованої мови (із запитаннями й відповідями, зі звертаннями, запереченнями й стверджен­нями). Цей монолог передає рух емоцій ліричного героя у бунті проти умов, що душать прагнення молодості повноцінно жити й творити. В основі пое­зії — контрастні образи, песимістичні й оптимістичні. Поезія побудована на антитезах. Традиційна символіка: нічка невидна — символ похмурого життя, суму; зірка провідна — надія, світло, сподівання; весна золота — передчут­тя оновлення; квітки на морозі — життя наперекір смерті тощо.

Застосовано прийом градації, де кожна наступна строфа підсилює поперед­ню. Для поезії характерне обрамлення — остання строфа повторює другу. Задопомогою метафори «Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки» свідчить про бажання поетеси прислужитись народові. Назва, що в перекладі з латини означає «без надії сподіваюсь», — оксиморон.

Рух емоцій ліричної героїні йде від болючих запитань (як бути в умовах гострих суперечностей життя?) через пристрасне заперечення перешкод на шляху до справжнього повноцінного життя — і до утвердження бунтарсь­ких дій, нескореності й незламності в боротьбі. Лірична героїня починає із проголошення бунтарських прагнень. Основний пафос вірша — накреслен­ня дій ліричної героїні в перспективі: як житиме, діятиме, з якими перешко­дами і як боротиметься, здійснюючи свої прагнення.

Художній напрям, стиль: модернізм: неоромантизм.

Примітки: Програмова поезія Лесі Українки входить до збірки «На крилах пісень». В основу вірша покладено міф про сізіфову працю. У такий спосіб Леся Укра­їнка висловлює власне життєве кредо: всупереч хворобі й нещастям обов’яз­ково рухатися вперед. Вона вибирає шлях віри, надії, життєвої активності.

 
 
Contra spem spero!
* Без надії сподіваюсь! (Лат.)
 
 
Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
 
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
 
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
 
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна.
 
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
 
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей,
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
 
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
 
[2 травня 1890 p.]