Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Lesya_ukra_nka_v_katakombah.docx)Lesya_ukra_nka_v_katakombah.docx40 Кб450
Скачать этот файл (Lesya_ukra_nka_v_katakombah.fb2)Lesya_ukra_nka_v_katakombah.fb247 Кб445

 

Леся Українка

В катакомбах

    Посвята ша­нов­но­му поб­ра­ти­мові А. Кримсько­му

    Катакомби ко­ло Ри­ма. В крипті, сла­бо освітленій олійни­ми ка­ган­чи­ка­ми і тон­ки­ми вос­ко­ви­ми свічка­ми, зібра­лась гро­мад­ка хрис­ти­ян. Єпис­коп кінчає про­повідь слу­ха­чам і слу­хач­кам, що сто­ять по­бож­но, ти­хо і покірно.

    Є п и с к о п

    Прославмо ж, брат­тя, Гос­по­да Хрис­та, що по­са­див на небі по­руч се­бе за­му­че­но­го бра­та Харіклея.

    Х о р

    На небі сла­ва Гос­по­ду Хрис­ту, що виз­во­ляє від зем­них кай­данів, з гріхов­ної тем­ниці нас ви­во­дить у царст­во світла вічно­го.

    Д и я к о н

    Амінь.

    Є п и с к о п

    Наш брат був на землі ра­бом по­ганським, те­пер він раб гос­подній, більш нічий.

    Н е о ф і т-р а б

    Господній раб? Хіба ж і там ра­би?

    А ти ж ка­зав: не­ма ра­ба, ні па­ва у Царстві Бо­жо­му!

    Є п и с к о п

    Се щи­ра прав­да: всі рівні пе­ред Бо­гом.

    Н е о ф і т-р а б

    І ра­би?

    Є п и с к о п

    Раби Гос­подні, бра­те, не за­будь.

    Сказав Хрис­тос: яр­мо моє со­лод­ке, - тя­гар мій лег­кий. Ро­зумієш?

    Н е о ф і т-р а б (після тяж­кої за­ду­ми)

    Ні!..

    Не мо­жу. Не збаг­ну я сього сло­ва.

    Х р и с т и я н к а-р а б и н я (в рап­то­во­му нес­тямі про­ро­кує)

    Уже ле­жить при де­реві со­ки­ра!..

    "Я посічу йо­го і верг­ну в пломінь", - ска­зав Гос­подь!.. Прий­ди, прий­ди, прий­ди,

    Ісусе, Си­не Бо­жий! По­хи­ли­лась твоя пше­ни­ця, - жде во­на сер­па… Ох, до­ки ж, Гос­по­ди?.. Рахіль ри­дає, не­ма її діток…

    (Безладна мо­ва пе­ре­хо­дить в не­са­мо­ви­тий ле­мент, інші жінки й собі по­чи­на­ють го­ло­си­ти, дех­то з чо­ловіків теж не вит­ри­мує.)

    Є п и с к о п (влад­ним, ду­жим го­ло­сом)

    Геть, са­та­но!

    Твоєї вла­ди тут не­має!

    (Підходить до про­ро­чиці, що б'ється в кор­чах, і кла­де їй на го­ло­ву ру­ку.)

    Сестро, мо­лит­ва й віра хай те­бе ря­ту­ють від на­вож­ден­ня зло­го ду­ха.

    Жінка по­ма­лу за­ти­хає під йо­го пог­ля­дом і без­си­ло схи­ляється на ру­ки до то­ва­ри­шок, що піддер­жу­ють її.

    Х р и с т и я н к а (одна з тих, що піддер­жу­ють про­ро­чи­цю. Ози­вається несмілим го­ло­сом)

    Отче,

    її ди­ти­ну вчо­ра пан про­дав яко­мусь гре­кові з Ко­рин­фа…

    Є п и с к о п

    Вмовкни!

    Великий наш апос­тол за­повідав:

    "А жінка се­ред збо­ру хай мов­чить".

    Пророчицю тим ча­сом ви­во­дять. Мов­чан­ня.

    Н е о ф і т-р а б (підхо­дить до єпис­ко­па. Трем­тя­чим від збен­те­жен­ня роз­пач­ли­во-зваж­ли­вим го­ло­сом)

    Прости, але я все ж не ро­зумію, як мо­же буть якесь яр­мо со­лод­ким, а щось важ­кеє лег­ким.

    Є п и с к о п

    Брате мій, ко­ли ти сам по волі шию схи­лиш в яр­мо Хрис­то­ве, со­лод­ко се бу­де твоїй душі; ко­ли ти са­мохіть на се­бе хрест візьмеш, нев­же він бу­де важ­ким для те­бе?

    Н е о ф і т-р а б

    Але на­що маєм ще са­мохіть у яр­ма зап­ря­га­тись та дви­га­ти хрес­ти по власній волі, ко­ли вже й так на­му­чи­ла не­во­ля?

Сторінка 1 з 8 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 6 7 8 > У кінець >>