Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Lesya_ukra_nka_ifigeniya_v_tavridi.docx)Lesya_ukra_nka_ifigeniya_v_tavridi.docx28 Кб393
Скачать этот файл (Lesya_ukra_nka_ifigeniya_v_tavridi.fb2)Lesya_ukra_nka_ifigeniya_v_tavridi.fb249 Кб434

 

Леся Українка

Іфігенія в Тавриді

(Драматична сцена)

    

    Дiється в Тав­рi­дi, в мiс­тi Пар­те­нi­тi, пе­ред хра­мом Ар­те­мi­ди** Тав­рiдської.

    

    Мiсце над мо­рем. Мо­ре вдається за­то­кою в ске­лис­тий бе­рег. При са­мо­му бе­ре­зi го­лi, ди­кi, сi­ро-чер­во­нi ске­лi, да­лi уз­гiр'я, по­рос­ле буй­ни­ми зе­ле­но­ща­ми: лав­рiв, маг­но­лiй, олив, ки­па­ри­сiв i т. iн. цi­лий гай. Ви­со­ко над кру­чею не­ве­ли­кий пiвк­руг­лий пор­тик. Скрiзь по уз­гiр'ю ме­жи де­ре­ва­ми бi­лi­ють схо­ди, що спус­ка­ються до хра­му. З лi­во­го бо­ку, на са­мiй сце­нi, ве­ли­кий пор­тал хра­му Ар­те­мi­ди з до­рiй­ською ко­ло­на­дою i ши­ро­ки­ми схо­да­ми. Не­да­ле­ко вiд хра­му мiж дво­ма ки­па­ри­са­ми ста­туя Ар­те­мi­ди на ви­со­ко­му под­вiй­но­му п'єдес­та­лi; до­лiш­ня час­ти­на п'єдес­та­лу ро­бить чи­ма­лий вис­туп, не­мов ол­тар, на вис­ту­пi го­рить во­гонь. Вiд хра­му до мо­ря йде стеж­ка, ви­ло­же­на мар­му­ром, во­на спус­кається в мо­ре схо­да­ми. З хра­му ви­хо­дить хор дiв­чат тав­рiдських у бi­лих оде­жах i в зе­ле­них вiн­ках. Дiв­ча­та не­суть квi­ти, вiн­ки, круг­лi, плис­ко­ва­тi ко­ши­ки з яч­ме­нем i сiл­лю, ам­фо­ри з ви­ном та олiєм, чар­ки i фi­али. Дiв­ча­та прик­ра­шу­ють п'єдес­тал ста­туї квiт­ка­ми та вiн­кa­ми спi­ва­ють.

    

    Х о р д i в ч а т

    

    С т р о ф а

    

    Богине таємна, ве­лич­на Ар­те­мi­до,

    Хвала то­бi!

    Хвала то­бi, хо­лод­на, чис­та, яс­на,

    Недосяжна!

    

    А н т и c т р о ф а

    

    Горе то­му, хто, зух­ва­лий, по­ди­виться

    На не­пок­ри­ту бо­ги­нi кра­су,

    Горе то­му, хто ру­ка­ми не­чис­ти­ми

    Шати пре­чис­тi бо­ги­нi торк­не, -

    Тiнi, спот­во­ре­нi мi­сяч­ним сяєвом,

    Кращими бу­дуть, ніж об­раз йо­го,

    Рiдная ма­ти, на нього спог­ля­нув­ши,

    Рiдного си­на сво­го не пiз­на.

    

    С т р о ф а

    

    Заступнице мiц­на ко­ха­ної Тав­рi­ди,

    Хвала то­бi!

    Хвала то­бi, по­туж­на, невб­лa­ган­на

    Богине стрiл!

    

    A н т и с т р о ф а

    

    Горе то­му, хто сло­ва­ми без­чельни­ми

    Грiзну бо­ги­ню об­ра­зить здо­ла,

    Горе то­му, хто не скло­нить по­кiр­ли­во

    Гордее чо­ло - бо­ги­нi до нiг!

    Мiсячний про­мiнь ско­рiш не дiс­та­неться

    До оке­ану гли­бо­ко­го дна,

    Анiж не влу­чить стрi­ла Ар­те­мi­ди­на

    В сер­це бе­зум­ця зух­ва­ле, пал­ке.

    

    З хра­му ви­хо­дить Iфi­ге­нiя в дов­гiй оде­жi i з срiб­ною дi­аде­мою над чо­лом.

    

    С т р о ф а

    

    Iде бо­ги­нi жри­ця най­ми­лi­ша, -

    Вiддаймо честь!

    Вiддаймо честь; її са­ма бо­ги­ня

    Обрала нам.

Сторінка 1 з 3 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 > У кінець >>