Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Lesya_ukra_nka_na_poli_krovi.docx)Lesya_ukra_nka_na_poli_krovi.docx38 Кб684
Скачать этот файл (Lesya_ukra_nka_na_poli_krovi.FB2)Lesya_ukra_nka_na_poli_krovi.FB258 Кб585
Скачать этот файл (Lesya_ukra_nka_na_poli_krovi.pdf)Lesya_ukra_nka_na_poli_krovi.pdf146 Кб695

Драматична поема Лесі Українки ,,На полі крові (1909) пропонує нестандартний погляд на історію зради Іуди. Згідно з апокрифічною версією, на яку спиралася поетеса, він, продавши Христа, не повісився, а купив за отримані гроші клапоть неродючої землі біля Єрусалима. На цій території Леся Українка змальовує зустріч і бесіду двох дійових осіб: Іуди і Прочанина, яка переходить у філософську та морально-етичну дискусію. На основі самоаналізу Іуди, його переконань досліджується анатомія зради, трагедія людини, нездатної піднятися до висот духу. До якого б самозахисту не вдавався Іуда – виправдати зраду неможливо.

Леся Українка

НА ПОЛІ КРОВІ

Драматична поема

Глуха містина в околиці Єрусалимській. Попід глинищем, серед колючих хащів та

червонястого бур'яну, що росте на солонці, розчищено невеличку нивку, але скілька

кривих дерев з червоною корою зоставлено зрідка по ній. Чоловік, худий і зниділий, але з

природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою і часто викидав каміння

з землі, від часу до часу спиняючись та втираючи піт з обличчя.

Дідок-прочанин іде поз нивку стежкою, що звертає вбік з великого Єрусалимського

шляху. Прочанин важко дише і налягає на ціпок, ідучи, бо день душний. На ціпку вгорі

прив'язана тиковка хилитається порожня і калатає. Чоловік, що працює, оглянувся на

мить, почувши ге калатання, але зараз же нахилився знов до праці.

Прочанин

(спиняється коло працівника)

Благослови господь твою роботу,

мій брате!

Працівник  мовчить, не одривається  від роботи і не дивиться на

прочанина.

(Прочанин тихо до себе.)

Він, либонь, глухий.

(Голосніше.)

Мій друже!

Благаю ревне, дай мені водиці!

Хоч я ще й небагато увійшов,

а вже всю воду випив,— душно, бачиш,

а тиковка мала.

Чоловік

(показує на кухоль з водою, захований у бур'яні)

Он, можеш взяти.

Прочанин

(жадібно приникає до кухля і довго п'є; потім, напившись)

Нехай господь тобі продовжить віку,

що ти мене порятував.

Чоловік знов не подає знаку, що чув сі слова.

Скажи,

де ти береш тут воду? Я піду

та й наберу собі й тобі. Куди тут

по воду йти?

Чоловік

Туди.

(Показує мотикою в той бік, звідки прочанин прийшов,

і знов нахиляється до праці.)

Прочанин

Назад... Ну, знаєш,

мій синочку, пробач мені, старому,

Леся Українка. На полі крові 2

я підтоптався вже за довгий вік,

ліниві ноги стали.

(Сідав на межі під деревом.)

Світ не близький

мені додому йти. Я з Галілеї.

Ходив оце в Єрусалим на прощу,

там маю родичів — сестру і тітку,—

от з ними й паску їв. А ти, мій сину,

єрусалимський?

Чоловік

Ні...

(Поспішно.)

Єрусалимський!

Авжеж!.. Хіба, ти думаєш, я звідки?

Прочанин

Та я не думаю нічого. Так от

спитав собі... А поле се — твоє?

Чоловік

Авжеж, моє. Чиє ж би мало бути?

Прочанин

Ото яка чудна балачка в тебе!

То я тому спитав, бо пам'ятаю,

що як ішов я се в Єрусалим,

то ся містина облогом стояла

і нивки сеї наче не було,

хоч люди вже здебільша обробились

у полі й по городах. Десь недавно

купив ти сюю землю?

Чоловік

(неохоче)

Та... недавно.

Прочанин

(оглядає містину уважним оком хлібороба)

А скільки дав за неї?

Чоловік

(так само неохоче)

Небагато.

(З понурим глузуванням.)

А ти хіба перекупити хочеш?

Прочанин

(добродушно)

Та ні, нащо ж мені? Я не тутешній.

А дорого, либонь, земля коштує

коло Єрусалима?

Чоловік

Як для кого.

Леся Українка. На полі крові 3

Прочанин

Ну, тобто, значить, як яка земля.

Чоловік

(злісно)

Не як яка земля, а як для кого!

Я так сказав, то так і розумій.

Прочанин

(трохи збентежений його тоном, підводиться. Здержано)

Я розумію. Ти, відай, убогий,

то й дорого тобі дались ті гроші,

що ти за землю заплатив. Багач

сказав би, може: ´Се земля дешеваª,—

Сторінка 1 з 13 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > У кінець >>