Котилися вози з гори, та в долині стали, 
Любилися, кохалися, та вже перестали. 
Любилися, кохалися, щоб мати не знала, 
Не дай Боже розійтися, як та чорна хмара. 
Чорна хмара розійдеться, і дощу не буде, 
Ми з тобою розійдемось — любощів не буде. 
Ой у полі конопелька, верхи зелененькі. 
Покидає милий милу — вороги раденькі. 
Не тіштеся, воріженьки, не тіштеся з того, 
Коли буде Божа воля, то буду я його!

.....