Галицько-Волинський літопис (СКОРОЧЕНО)

Про Романа Галицького 

У рік 1201 починається правління князя Романа Галицького. Він був освіченою людиною, володів кількома мовами, люди вважали його дуже мудрим. І в бою князь виявив себе як хоробрий воїн. 

Автор порівнює князя з левом, риссю, крокодилом; твердить, що Роман ні в чому не був гірший за Володимира Мономаха. 

Коли вмирав Володимир, він послав свого гінця до Романа, щоб князь понюхав євшан-зілля та повернувся додому. Роман відчув пахощі рідної землі й не міг не повернутися. 

Після князя залишилося двоє синів. 

Взяття Батием Києва 

Сталося це у рік 1240. З великим військом підійшов Батий до міста Києва. Було їх так багато, що за скрипом возів нічого не стало 

чути. 

Та руські воїни змогли захопити в полон татарина Товрула, який розповів їм про кількість свого війська. 

Батий став бити по стінах Києва стінобитними гарматами та пробив їх. Хоч захищав князь Дмитрій своє місто, але поступово Батий захопив його, самого ж князя не вбили з поваги до його мужності. 

Поїздка князя Данила до Батия 



У рік 1250. Могутній хан збирається приєднати до своїх земель Галич, у якому править Данило Романович, та надсилає до нього послів. Данило вирішує сам їхати до Батия, аби не віддавати своєї землі. Після відвідання монастиря він вирушає в дорогу. 

Татари зустріли князя в Переяславі і повезли до хана Куремси. Данило бачить, що поклоняються вони язичницьким богам та намагаються навернути князів до своєї віри. 

З Переяслава Данило прибуває до Батия на Волгу. Він заходить до Батиєвого намету. Хан пропонує йому випити чорне молоко-кумис на знак покори. Щоб не образити його, князь погоджується. 

Авторові неприємно, що такий великий князь мусить підкорятися татаринові, ставати перед ним на коліна. 

Пробувши у Батия двадцять п’ять днів, Данило повертається додому. Його землі залишаються за ким. 


Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 

В часи правління Романа Мстиславича та його синів Данила й Василька (XII—XIII ст.) Галицько-Волинське князівство досягло високого рівня розвитку. 

Галицько-волинський літопис був написаний у другій половині XIII ст. Зберігся він у кількох списках, зокрема в Іпатіївському, де його вміщено зразу після Київського літопису. 

Складається літопис з двох частин: Галицької, що обіймає події від 1201 до 1261 р., та Волинської, яка охоплює події від 1262 до 1292 р. 

Писався літопис кількома авторами. Стильовий аналіз вказує, що початок літопису писався одним автором-книжником, який любить складну будову речень. Це прихильник князя Данила, мабуть, людина, яка знаходилася в його близькому оточенні. 

Автори літопису викладають історію рідної землі з позицій високого патріотизму, засуджуючи незгоди між князями.