* * *

І те, і те: як птах ранковий 
Раптово випурхне з трави, 
Як сон перерваний раптовий — 
Мені не йдеш ти з голови. 

Мені ідеш ти — не докликнуть. 
А крикнеш — крикнув і сиди, 
І губи дивляться і сліпнуть, 
Не надивившись назавжди. 

У кожної дороги — ноги. 
І крок дороги — крок розлук… 
Ще не ясні мені дороги, 
Дороги снів твоїх і рук… 

І якби, може, не прощально 
Ранковий птах злетів з трави — 
Непереквітло і вінчальне 
Мені не йдеш із голови. 

1975.