* * *

Іде кіт через лід 
Чорнолапо на обід. 

Коли чує він: зима 
Його біла підзива. 

— Ти чого йдеш через лід 
І лишаєш чорний слід? 

— Бо я чорний, — каже кіт, — 
Я лишаю чорний слід. 

Коли ж біла ти сама, 
То білій тут дотемна. 

І пішов кіт через лід 
Чорнолапо на обід. 

Стала зимонька сумна: 
За котом ішла весна! 

1969.