КИЇВ

На срібнім березі Дніпра 
Слов’янства золота столице, 
Світанку мови і добра, 
Вікно у світ стооке і столице, 

Всі сто століть у скрути і жалі 
Під небозвіддям згрозеної днини 
Ти водиш серцем нашим мужні кораблі 
З вітрилами на щоглі України. 

Духовна міро нації Дніпра, 
Високий воїне з мозольними руками, 
Та смерть стара, неправда та стара, 
Що тихомудро жерла нас віками, — 

ПроклЯта, прОклята, погибла — не гребе! 
Ми більш не покручі, не блазні, не лакузи. 
І вільний дух, і вільних дум союзи 
Сьогодні наш заколосили герб. 

1965.