Своєрідність творчої спадщини Остапа Вишні

 

Остап Вишня — письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «коро­лем українського тиражу». За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово передавалися.

У великому творчому доробку письменника представлені різно­манітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, пам­флет, автобіографічні оповідання), але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача.

Остап Вишня ввів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов’язкова присутність автора (у ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональ­ність такого твору.

Тематичний цикл усмішок: сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київські, мисливські тощо.

Тематика творів

•      українське село у віковічних злиднях;

•      доля інших народів;

•      розвиток української культури;

•      потяг неосвічених людей до нового життя;

•      партійна ідеологія;

•      проблеми розвитку національної мови;

•      відродження національної гідності українського народу;

•      природа як джерело краси й натхнення.

Особливості гумору Остапа Вишні

•      багатства відтінків і барв комічного;

•      по-народному соковита мова;

•      своєрідно діалогізований виклад дії;

•      мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми.

Висновок

Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури ваго­мий. Письменник був справжнім новатором, першим, хто прокла­дав шлях українській сатирі та гумору за нових умов, часто для цього жанру вкрай несприятливих, що й відбилося на життєвій і творчій долі майстра слова.