НЕ БУДЬ КОЗОЮ


Іде коза,

Стоїть лоза,

Густа, рясна, зелена.

«Яка краса! —

Кричить коза. —

Це вся лоза для мене!»

І у кози

Аж дві сльози

На радощах повисли.

Тріщить лоза,

Гризе коза

І всю красу погризла.

І ти, мала,

Що в сад пішла

Ранковою порою,

Не рви квіток,

Не псуй гілок,

Не будь, мала, козою.