Завантажити материал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Yuriy_yachejkin_narodjennya_adama.docx)Yuriy_yachejkin_narodjennya_adama.docx76 Кб722
Скачать этот файл (Yuriy_yachejkin_narodjennya_adama.fb2)Yuriy_yachejkin_narodjennya_adama.fb2178 Кб633
Не га­ючи анi се­кун­ди, вiн теж привiтно по­махав ру­кою i з при­род­же­ною гiднiстю, яка нiде, нi за яких умов, нi пе­ред ким не зрад­жу­вала й­ого, вiдре­комен­ду­вав­ся:

- Неб­ре­ха!

А тодi дружньо по­тис­нув кулi уу гнуч­ку кiнцiвку.

9. ДВОБIЙ IНТЕ­ЛЕКТIВ

Для мо­ух пе­ред­ба­чень зустрiч з мис­ля­чим ко­лоб­ком бу­ла фа­таль­ною. Ад­же са­ма й­ого зовнiшнiсть крас­но­мов­но свiдчи­ла, що ми зустрiли­ся не з да­леки­ми на­щад­ка­ми, а з чу­дер­наць­ким пред­став­ни­ком ви­соко­технiчноу iншоп­ла­нет­ноу цивiлiзацiу.

Да­лебiу Капiтан Неб­ре­ха не по­милив­ся. Ми та­ки за­летiли у кат­зна-яку бе­зод­ню доiсто­рич­но­го ча­су.

Та, нез­ва­жа­ючи на цю прик­ру для ме­не нев­да­чу, я радiв уй, мов шко­ляр нес­подiванiй п'ятiрцi.

По­дума­ти тiль­ки, ми зди­бали на свiтан­ку ге­ологiчноу бiог­рафiу Землi космiчно­го бра­та по ро­зумуi

Ав­жеж, що не кажiть, а як­би не ди­вовиж­на впертiсть капiта­на Неб­ре­хи, оця доiсто­рич­на зустрiч нiко­ли не бу­ла б за­ресс­тро­вана у бор­то­вому жур­налi. Навiть капiтан Ко­зир не мiг би пох­ва­лити­ся чи­мось подiбним, хоч би скiль­ки вiн рив­ся на зва­лищi сво­ух космiчних спо­гадiв.

Ба­чили б ви, з якою зво­руш­ли­вою щирiстю роз­мовля­ли 4пi-ер-квад­рат i Неб­ре­ха.

Во­ни, як рiднi бра­ти, що дов­го не ба­чили­ся, ква­пили­ся роз­повiсти один од­но­му про своу незлiченнi зас­лу­ги, на­мага­ючись жод­ним не­обе­реж­ним сло­вом не при­низи­ти се­бе в очах спiвроз­мовни­ка.

ухнi сло­ва сти­кали­ся, мов блис­кавки, освiтлю­ючи iнте­лек­ту­аль­ну ве­лич обох цивiлiзацiй. У сло­вах 4пi-ер-квад­ра­та я впiзна­вав нес­хибну вда­чу Неб­ре­хи, а в капiта­нових сло­вах - гос­тро­ту ду­мок мiжзо­ряно­го бра­та.

Та кра­ще вик­ла­ду ухнiй дiалог вiд сло­ва до сло­ва, щоб кож­на ко­ма ста­ла над­банням iсто­рикiв, яким не за­вади­ло б прив­се­люд­но по­дяку­вати менi, що я той дiалог не полiну­вав­ся за­ноту­вати.

Щой­но капiтан Неб­ре­ха вiдре­комен­ду­вав­ся, як 4пi-ер-квад­рат вiд душi мо­вив:

- Та­ка радiсть!

- Ще б пак! - по­годив­ся капiтан.

- А чи у­яв­лясте ви, хто я? - повiв далi привiтний ко­лобок. - Як­би ви це у­яви­ли, ва­ша радiсть бу­ла б ще бiль­шою. Та не бу­ду iнтри­гува­ти вас. Тож слу­хай­те: я - Ве­ликий Шу­кач По­милок, На­лад­чик Ево­люцiй Ви­щого Роз­ря­ду, Конс­трук­тор Мис­ля­чих Iстот з да­лекоу га­лак­ти­ки ЗС-295! По­чес­ний член усiх мож­ли­вих i не­мож­ли­вих ака­демiй та фiлан­тропiчних зак­ладiв! Бать­ко су­час­ноу га­лак­тичноу iсто­тологiу! Я шу­каю на всiх космiчних путiвцях цiлиннi пла­нети, що тiль­ки про­буд­жу­ють­ся до ор­ганiчно­го жит­тя, i ко­лонiзую ух штуч­ни­ми мис­ля­чими iсто­тами. Ось у ко­го ви ма­ли честь пот­ри­мати кiнцiвку!

- Ав­жеж, з ва­ми цiка­во поз­най­оми­тися, - не­гай­но пiдхо­пив зап­ро­поно­вану те­му капiтан Неб­ре­ха. - А чи здо­гадус­те­ся ви, доб­родiю, ко­го ба­чите пе­ред се­бе? Навiть вам, конс­трук­то­ре, роз­гриз­ти цей горiшок бу­ло б так са­мо важ­ко, як менi за­пали­ти люль­ку з про­тилеж­но­го кiнця. Та не бу­ду мо­рочи­ти вас цiсю не­потрiбною за­раз за­гад­кою. Знай­те ж: я - Нев­томний Шу­кач При­год, Капiтан Да­леко­го Мiжзо­ряно­го Пла­ван­ня, Дослiдник i Ге­ог­раф Всесвiту з Чу­маць­ко­го Шля­ху! Я прок­ла­даю космiчнi тра­си до но­вих за­селе­них свiтiв, щоб пер­шо­му з зо­реп­лавцiв на невiдо­мих ро­зум­них iстот по­диви­тися i се­бе по­каза­ти. Ось ко­му ви ма­ли честь по­тис­ну­ти ру­ку.

- Але по­годь­те­ся, капiта­не, - делiкат­но на­тяк­нув на своу ви­датнi зас­лу­ги 4пi-ер-квад­рат, - як­би я не за­селю­вав новi пла­нети, ва­ша про­фесiя бу­ла б зай­вою. До ко­го б ви тодi лiта­ли?

- А ви, конс­трук­то­ре, - скром­но вiдповiв й­ому капiтан Неб­ре­ха, - зваж­те на той не­запе­реч­ний факт, що як­би не моу ман­дри, ва­ша ро­бота бу­ла б мар­ною. Хто знав би про неу?

- Те-те-те! За свос жит­тя, капiта­не, я за­селив стiль­ки пла­нет i сот­во­рив так ба­гато найрiзно­манiтнiших iстот, що у ме­не вже май­же ви­чер­па­лася фан­тазiя! От!

- Ах-ах-ах! До речi, конс­трук­то­ре, я й сам це помiтив, бо менi вже бра­кус оригiналь­них не­дослiдже­них цивiлiзацiй.

- Капiта­не!

- Конс­трук­то­ре!

Як ба­чите, за сво­ум iнте­лек­ту­аль­ним рiвнем ус­лавле­ний капiтан Неб­ре­ха i конс­трук­тор 4пi-ер-квад­рат анiтро­хи не пос­ту­пали­ся один од­но­му.

- Капiта­не, - ввiчли­во поцiка­вися 4пi-ер-квад­рат, - нев­же ви один-вди­ний у Всесвiтi зо­реп­ла­вець?

- Конс­трук­то­ре, - чем­но за­питав Неб­ре­ха, - нев­же ви один-сди­ний у Всесвiтi тво­рець?

- Ви, капiта­не, ли­ше ресс­тра­тор цивiлiзо­ваних свiтiв! - вiддав Неб­ресi на­леж­ну й­ому ша­ну ко­лобок.

- А ви, конс­трук­то­ре, - вiдзна­чив й­ого успiхи Неб­ре­ха, - не бiльш як пбмiчник при­роди!

- Що ж, з ва­ми не­мож­ли­во не по­годи­тися, - зiтхнув 4пi-ер-квад­рат.

- Так са­мо, як i з ва­ми, - на­супив­ся Неб­ре­ха.