ОБРИ

 

Секвестратор їде в село за податками...

 

Весна цвіте в усій красі своїй,

Вже одгриміли Зевсові перуни,

Дощу буйного простяглися струни,

Зазеленів сподіваний рижій.

 

На полі котяться зелені вруна,

В кущах лящить-співає соловій.

А по шляху, немов казковий змій,

На зсипище сільська ватага суне.

І в селах плач. Герої саг і рун,

Воскресли знов аварин, гот і гун,

 

Орава посіпацька, гадь хоробра...

Сільської ситості останній трен,—

Усюди лемент — крик дулібських жен

Під батогом зневажливого обра.

25.V.1921