Літопис життя і творчості Миколи Зерова

1890 р., 26 квітня — народився в м. Зінькові в родині вчи­теля.

1898-1900 рр.— навчання в Зінківській 2-класній школі.

1900-1903 рр.— навчання в Охтирській гімназії.

1903-1908 рр.— навчання в Першій Київській гімназії.

1908-1914 рр.— студент історико-філологічного факультету Київського університету. Один із провідних діячів Київської укра­їнської студентської громади.

1912 р.— початок літературної діяльності в журналі «Світло».

1914 р.— блискучий захист роботи «Літопис Грабянки», закін­чення університету.

1914 р.— знайомство з майбутньою дружиною Софією Лобо­дою.

1914-1917 рр.— викладач у Златопільській гімназії.

1917-1920 рр.— викладач латини в Другій українській дер­жавній гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства і Академії Наук.

1919 р.— редактор журналу «Книгар».

1920 р., 13 лютого — вінчання із Софією Лободою.

1920 р., травень — дійсний член філологічної секції Україн­ського наукового товариства.

1920 р. — вийшла книга «Антологія римської поезії» у його перекладах українською.

1920 р. — вийшла книга «Нова українська поезія».

1920 р., жовтень — переїзд сім’ї в Баришівку; викладання історії у соціально-економічній школі.

1921 р.— вийшла збірка «Сонети і елегії».

1922-1933 рр.— професор, завідувач кафедри Київського ін­ституту народної освіти.

1924 р.— вийшли друком лекції з історії літератури «Нове українське письменство» (1798-1870 рр.).

1924 р.— вийшла збірка «Камена».

1924 р.— опублікована монографія «Нове українське пись­менство».

1924 р.— вийшла монографія «Леся Українка».

1926 р.— побачила світ збірка статей «До джерел».

1928-1929 рр.— приїзд до Полтави, зустріч з Г. Мафетом, О. Ковінькою.

1929 р.— вийшла збірка статей «Від Куліша до Винниченка».

1929 р.— свій архів передає до Всенародної бібліотеки Укра­їни, складає бібліографію своїх творів.

1934 р., вересень — звільнення від викладацької роботи в уні­верситеті, позбавлення можливості займатися науковою роботою.

1934 р., листопад — смерть сина.

1934 р., грудень — переїзд до Москви.

1935 р., квітень — арешт.

1936 р., лютий — суд, вирок «терористові» — 10 років таборів.

1936 р., травень — вивезений на Соловки.

1937 р., вересень — останній лист дружині.

1937 р., жовтень — справу переглянуто й винесено вищу міру покарання.

1937 р., З листопада — розстріляний в урочищі Сандормох (Карелія).

1958 р., березень — реабілітований.