У ТРАВНІ

Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. 
Газон алей і голе жовтоглиння, 
І в поводі прозорого каміння 
Зелені луки — як розлогий став. 

Ніколи так жадібно не вбирав 
Я красоти весняного одіння, 
Пісок обмілин, жовтобоке ріння, 
Брунатні лози і смарагди травю 

Крізь цеглу й брук пульсує кров зелена 
Земних ростин, і листя чорноклена 
Кривавиться у світлі ліхтарів. 

І між камінних мурів за штахетом 
Округлих яблунь темний кущ процвів 
Таким живим розпадистим букетом. 

12.03.1933