Детальний Аналіз

«Київ – традиція» Зеров

«Київ – традиція» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Київ – традиція»: лірика.

Жанр «Київ – традиція»: сонет.

Мотиви «Київ – традиція»: утвердження незнищенності Києва, його культури; духовності народу, його безсмертя; возвеличення краси золотоверхого Києва.

Віршовий розмір «Київ – традиція»ямб.

Художні особливості:

  • персоніфікація: персоніфікується образ Києва;
  • іронія: «і в наші дні зберіг ти чар-отруту»; «в тобі розбили табір аспанфути — кують, і мелють, і дивують світ»;
  • епітети: «войовничі готи», «Тичина, голосний і юний», «давній міт», «со­нячні комуни»;
  • метафори: «животворив душею», «Плуга» вів», «лядський Болеслав щербив меча об Золоті ворота»;
  • фразеологізми: «теревені плів», «байки складав».

Сонет «Київ – традиція» — поетична історіософія Миколи Зерова. Це оспівування золо­товерхого вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу. У сонеті поет із притаман­ним йому лаконізмом відтворив історію славного Києва від найдавніших часів до сьогодення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії».

 

КИЇВ – ТРАДИЦІЯ

Ніхто твоїх не заперечить прав. 
Так, перший світ осяв твої висоти, 
До тебе тислись войовничі готи, 
І Данпарштадт із пущі виглядав. 

Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав 
Щербив меча об Золоті ворота, 
Про тебе теревені плів Ляссота 
І Левассер Бонплан байки складав. 

І в наші дні зберіг ти чар-отруту: 
В тобі розбили табір аспанфути — 
Кують, і мелють, і дивують світ. 

Тут і Тичина, голосний і юний, 
Животворив душею давній міт 
І \"Плуга\" вів у сонячні комуни. 

1923