Твір на тему: «Що важливіше: бути освіченим чи мудрим?»

Твір на тему: «Що важливіше: бути освіченим чи мудрим?»

 

Прочитайте текст.

Кажуть, успішний той, хто здобуває інформацію першим і вміє її використати. Сучасний світ став більш динамічним завдяки розвитку комп’ютерних технологій. Знання передусім пов’язані з освіченістю людини. Але є люди, здебільшого старшого віку, які не мають елементарних знань про комп’ютер та інтернет-мережу, однак їх уважають і називають мудрими. Що ж нині важливіше: бути освіченим чи мудрим?

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

 

ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ

 

Варіант 1
Кількість слів: 264
Курсивом виділено аргументи (докази)
 
 
Я вважаю, що як освіта, так і мудрість завжди були й будуть невід’ємними складовими становлення особистості. На мою дум­ку, гармонійний розвиток та успішне життя людини можливі тільки за умови опанування наук — досвіду минулих поколінь. Але ці знання стають дієвими тільки в поєднанні з власним дос­відом людини, що надає їй можливість якнайповніше розкрити власний потенціал.

По-перше, тільки по-справжньому мудра людина може зрозумі­ти навколишній світ і жити в злагоді з власним сумлінням. Яскра­вим прикладом людини, що відчуває потребу в цьому, є головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко. Завдяки наполегливій праці та самоосвіті юнак здобув ґрун­товні знання, але майже не мав життєвого досвіду й уявлень про світ поза межами рідного села. Недарма на початку роману з уст Степана лунають лише «комуністичні гасла» замість власних ду­мок, яких він поки що не має. Вступ до університету не зробив парубка щасливим: він залишається самотнім, бо не розуміє ні друзів, ні коханих жінок. Тож осягнення себе у світі, досвід влас­ного становлення як людини і як письменника для нього непрос­тий, але неминучий етап.

По-друге, освічена людина може принести користь суспільству, якщо матиме, крім знань, далекоглядність і мудрість. Такою по­статтю в історії був Петро І. Імператор країни, що потонула в не­вігластві, він був змушений опанувати досягнення західноєвро­пейських наук і ремесел, щоб застосувати здобуті знання в будівництві своєї держави. Саме завдяки освіченості й природній мудрості правителя він поставив Російську імперію поряд із наймогутнішими країнами того часу.

Отже, поєднання мудрості й освіченості дає змогу людині сформувати таке світосприйняття, яке дозволяє їй жити в гармо­нії з навколишнім світом і досягати небачених вершин, реалізу­вати себе як особистість і водночас допомагати суспільству та Батьківщині.

 

Варіант 2
Кількість слів: 125
Курсивом виділено аргументи (докази)
 
Я переконаний, що освіченість і мудрість — поняття, тісно пов’язані між собою, і, щоб успішно діяти, треба розуміти їх взає­мозалежність.

По-перше, без свідомого якісного навчання не можна здобути ні потрібних знань, ні власного досвіду на основі живих знань.

Класичний приклад того, як руйнує дитину схоластика, бачи­мо в оповіданні Івана Франка «Грицева шкільна наука»: зі школи виходив забитий, покірний «туман вісімнадцятий».

По-друге, мудрий має здатність протягом усього життя шля­хом навчання, роздумів, спостережень і праці накопичувати пози­тивний досвід, не зациклюючись на помилках. Наприклад, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний завдяки високій освіченості та природній мудрості впорядкував козацьке військо, згуртував українське суспільство, зміцнив міжнародні зв’язки, розвивав ос­віту й церкву.

Отже, плекаймо в собі освічену мудрість. Здобуваймо живі знання та вміння, незважаючи на неодмінні помилки, діяти й на­бувати позитивного досвіду для нової діяльності.

 

Варіант 3
Кількість слів: 286
Курсивом виділено аргументи (докази)
 
Як на мене, проблема співвідношення між освіченістю й мудрістю людини виникла значно раніше від появи комп’ютер­них технологій і не раз осмислювалася філософами й митцями. У тому-то й річ, що справжня, якісна освіта — це тільки дорога до мудрості.

Слушність цієї думки можна довести багатьма аргументами. Ось один із них. Люди нерозумні навіть не здогадуються, що, здо­бувши освіту, вони, по суті, лише стали на цю дорогу, а ті, які вчи­лись «так, як треба», ще навчаючись, готували себе до цієї подо­рожі, на яку здатний далеко не кожний з освічених. Яскраво зображене різне ставлення до здобування знань у безсмертному посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим...». Ті, хто бере з наук лише «великих слів велику силу та й більш нічого», хто рад­ше пристане до будь-яких ідей (німецького раціоналізму, на­приклад, або слов’янофільства), аби вони були новими й модни­ми, протиставляються іншим, по-справжньому мудрим, кому знання потрібні, щоб пізнати й відродити рідну країну, стати гос­подарем «у своїй хаті».

Мудра людина має розум, щедру душу, співчуття, добро в серці, а її тинки вносять гармонію в життя. Біля неї інші люди припи- няють метушитися, скаржитися, відчувають приплив сил.

Маю чудовий приклад із власного досвіду. Щоліта я проводжу місяць у спортивному таборі на острові, де ми тренуємося, учи­мося бути самостійними. Наші керівники — люди з вищою осві­тою (є навіть доктор наук), об’єднані метою допомогти розніже­ним міським хлопцям гартуватися, стати мужніми, виживати в природних умовах. Але й дорослі, і діти давно помітили: спокій­но, розважливо, по-житейськи розумно найнапруженішу ситуа­цію завжди «розрулить» дядько Гриша, у якого за плечима 7 кла­сів, а досвіду доброзичливого спілкування — понад 60 років.

Отже, не можна автоматично стати мудрим, здобувши освіту. Але якісна освіта дає стимул здобувати мудрість — досвід, корис­ний для позитивних змін. Мудрі люди здатні зрозуміти інших, спрямувати спільні зусилля на злагоду й добро.

Корисні матеріали:

Пошук на сайті: